Фахівці дослідили як «мутують» передвиборчі технології в Україні

Виборчий процес 2019 року відбувається в унікальних умовах: технології адмінресурсу, підкупу та інформаційних маніпуляцій переживають трансформацію. На перший план виходить питання протидії порушенняму ситуації, коли правоохоронні органи самі виявилися втягнутими в передвиборчу гру. Про це йшлося під час круглого столу «Загрози та виклики виборчого процесу – 2019», що відбувся з ініціативи ГО «Український центр суспільного розвитку» в інформагентстві «Українські новини» 15 лютого.

На думку політичних аналітиків, виборчі технології, які протягом років давали результат політикам, у цифрову епоху зазнають серйозних змін. Зокрема, розвиваються нові канали донесення інформації, в яких тиражуються фейки і масована критика опонентів.
«Ключові ЗМІ, як і раніше, підпорядковані політично-фінансовим групам. При цьому активізувався електорат у віці 35-44 років. Відповідно змінюються канали донесення інформації – і на зміну телебаченню та друкованим ЗМІ приходить Інтернет і особливо соцмережі. Звідси і така кількість інформаційних операцій та фейків. І без підвищення медіа-грамотності населення протидіяти цьому неможливо», – вважає Тетяна Іллюк, експерт з інформаційних та іміджевих технологій ГО «Український центр суспільного розвитку».
Керівник політико-правових програм ГО «Український центр суспільного розвитку» політолог Ігор Рейтерович переконаний, що влада вже не володіє монополією на адмінресурс.
«Жодна з політсил зараз не має тотального контролю над адмінресурсом. По-перше, тому що у нас парламентсько-президентська республіка, по-друге відбулася децентралізація, при якій місцева влада отримала важелі впливу. Просто зняти трубку і сказати «Забезпечте мені 20% голосів», як у часи Леоніда Кучми, – уже неможливо. У 15 облрадах із 22-х більшість мають опозиційні сили. Вони також мають адміністративний вплив і фінансові можливості для організації підкупу чи фальсифікацій», – підкреслив Ігор Рейтерович.
Політтехнолог Тарас Загородний назвав головною інтригою цьогорічних президентських виборів – відсутність ясності щодо того, хто виходить у другий тур. Хоча, на його переконання, вибори можуть вигравати лише структуровані штаби, що діють як цілісна система.
«Така система є у кандидатів Петра Порошенка, у Юлії Тимошенко і у Юрія Бойка. У Зеленського її нема, його високий рейтинг – класичний продукт телевізійної картинки. Тому і його перемога під питанням. Діджитал-кампанія, яка привела до влади Трампа в США, в Україні не може бути ефективною. Лайки в соцмережах у нас іще погано конвертуються в реальну політичну підтримку», – пояснив Тарас Загородний.
Щодо ризиків підкупу, то ефективність цього методу для кандидатів сьогодні сумнівна, а кількість охочих продати свій голос не перевищує 25%, – вважає політтехнолог.
Види маніпуляцій із соціологією також змінюються. Якщо раніше недостовірна інформація поширювалася від імені фальшивих соціологічних центрів, що було нескладно викрити, то останнім часом поширюється маніпулятивна інтерпретація результатів реальних досліджень.
«Подається інформація від реальної соціологічної компанії, але цифри інтерпретовані на користь одного з кандидатів, який може насправді не бути лідером рейтингу», – розповів Антон Грушецький, заступник директора Київського міжнародного інституту соціології під час круглого столу. Саме з такими видами маніпуляцій їхніми даними нещодавно зіткнулися КМІС та соціологічна група «Рейтинг».
Хоча за боротьбу з порушеннями у виборчому процесі відповідальна саме поліція, насправді є великий ризик, що вона вестиме вибіркові розслідування, – вважає Юрій Подорожній, політтехнолог, експерт ГО «Український центр суспільного розвитку».
«Сьогодні виборчі штаби намагаються використовувати правоохоронні органи як такий собі засіб економії на проведенні кампанії – нацьковуючи їх на опонентів. Є приклади, коли МВС приймає певну сторону під час виборчого процесу. Тому необхідно провести серйозну ревізію виборчого законодавства і дати суспільству зрозумілі регламенти проведення кампанії. Зокрема, регламентувати дії правоохоронних органів у кампаніях», – пропонує Юрій Подорожній.
Німецький політолог Андреас Умланд підкреслив, що нинішні українські вибори викликають занепокоєння на Заході. Хоча при цьому тамтешні еліти й населення мало обізнані з українською ситуацією через невелику увагу до цієї теми в засобах масової інформації. До того ж, у багатьох західних державах,як і в Україні,є проблеми з політичною ангажованістю ЗМІ.

Источник