“Сашко поїхав освідчуватись коханій до Луцька і зник безслідно…”

Уже третій місяць рідні шукають 22-річного Олександра Каленика із села Великі Загайці. Вийшов із дому і безслідно зник.

На Тернопільщині за дивних та нез’ясованих обставин пропав 22-річний житель села Великі Загайці Великодедеркальської сільської громади Олександр Каленик. Молодий чоловік повернувся зі заробітків ще наприкінці квітня. Переступив поріг рідного дому, пробув 20 хвилин, зібрався, сказав батькам, що їде до дівчини у Луцьк і покинув домівку. Востаннє зателефонував хрещеній 9 червня, а опісля наче у воду канув. Зв’язок з ним з того дня відсутній. Про це пише “Файне місто”.

З приводу зникнення Олександра Каленика журналісти поспілкувалися з його ріднею. Хрещена мама Галина Черняк розповіла, що вже півтора місяці не полишають надії знайти хлопця живим та здоровим. Повідомила пані Галина й про дивні обставини його зникнення – дівчину, до якої начебто поїхав Олександр.

За словами Галини Черняк, вони спробували зв’язатися з, так би мовити, коханою похресника. Знайшли її профіль у соцмережах. Проте молодиця від спілкування відмовилася. Мовляв, нічого про Олександра не знає. Попросила не турбувати, мотивуючи тим, що у неї є діти та кохана людина.

“Ми спілкувалися з нею, але вона нічого нам не захотіла розказувати. Сказала, що ми не дзвонили і не турбували. Що має дітей, має хлопця. Що про Олександра нічого їй невідомо”, – додає пані Галина.
Спробували рідні Олександра Каленика дізнатися бодай якусь інформацію у його друзів та знайомих. Та тут також безрезультатно. З колишніми друзями чоловік припинив спілкування за браком часу, оскільки їздив на заробітки. Нові ж товариші, як і дівчина, запевняють, що їм нічого про зникнення Саші та його нинішнє місце перебування невідомо.

“Нам розповіли, що бачили Сашу то у Кременці, то у Луцьку. Це його знайомі нам повідомляють, які його знають. Але де мій похресник сьогодні, як і чому зник, вони сказати не можуть. Кажуть, що як тільки щось буде їм відомо, то подзвонять”, – зазначає Галина Черняк.
Відомо, що востаннє Олександр телефонував рідним 9 червня. Тоді хлопець повідомив, що у нього все добре. Що трапилося з ним опісля того, як телефонна розмова завершилася – невідомо.

Батьки у розпачі, бо на нині так і не мають жодної інформації, де їхня дитина. Припускають, що Олександр може бути також в зоні ООС. Адже не раз обмовлявся про такий намір.

Саша завжди хотів до армії і пішов. Повернувся звідти в 2019 році. Тоді ж я помітила, що він дуже змінився. Почав говорити про те, що хоче піти на схід. Та згодом поїхав на заробітки, і так він був то у Польщі, то тут. А в квітні повернувся з-за кордону, пробув в хаті 20 хвилин, привіз солодощі. Помився, показав каблучку і сказав, що їде до дівчини. І пішов. Час від часу телефонував”, – розповідає мама Олександра Світлана Михальчук.
Пані Світлана повідомила, біля себе син мав усі необхідні документи та гроші. Адже тільки повернувся з Польщі.

Окрім служби в ООС, жінка припускає, що син може бути знову у Польщі.

“Зі зверненням у поліцію нас затримало те, що ми думали, що він поїхав до Польщі. Нам сказали, що його номер телефону пересік кордон. Він мав би приїхати до рідного батька. Та коли колишній чоловік зателефонував і запитав, де Саша, сказав, що його досі у нього немає, я пішла у поліцію”, – додає пані Світлана.
Тож, як бачимо, на сьогодні важко будь-що сказати про місце перебування молодика. Невідомо також й те, чи в змозі зараз хлопець самостійно повідомити знайомим та близьким, де він і що з ним трапилося. Сьогодні справою займається поліція. Встановлюють свідків, можливий маршрут Олександра.

Рідні благають про допомогу у небайдужих людей. Кажуть, мають велику надію, що інформація про зникнення їхнього сина набуде розголосу і що хтось та й відгукнеться.

“Друзі,односельчани, знайомі та просто небайдужі люди, допоможіть знайти племінника, а батькам – сина. Останній раз виходив на зв’язок 9 червня і до сьогодні його місце перебування невідоме”, – звертається до усіх пані Галина.
“Молюся і вірю, що побачу сина живим. В голові різні думки, іноді можна з розуму зійти. Постійно крутиться – може він втратив пам’ять, а може його побили і він десь лежить. Навіть думка про службу в ООС мені вже не видається такою страшною, як те, що моя дитина десь може лежати і потребувати допомоги, а її немає кому надати. Тільки б був живий.

Будь ласка, допоможіть знайти дитину. Сподіваюся, що інформація про зникнення Саші розлетиться по Україні і він повернеться додому, я його обійму живого “, – плачучи, каже мама Олександра Світлана Михальчук.
Якщо ви володієте будь якою інформацією, повідомте, будь ласка, на лінію “102”. Не будьте байдужі.

Источник