На схилі літ засновник тернопільської “Ниви” жив на мізерну пенсію (ФОТО)

20 січня виповнилося б 88 років засновнику підгаєцької, бережанської, а згодом і тернопільської «Ниви» Івану Михайловичу Потупі.

Іван Михайлович — легендарна людина для Підгаєччини та Бережанщини. Прийнявши у 1968 році підгаєцький колгосп «Шлях комунізму», як би зараз сказали, на стадії банкрутства, він швидко вивів його на передові позиції, а згодом і задумався про відпочинок 1800 працівників, які у 1980-их працювали в господарстві. А найкращий відпочинок, звісно, футбол. Так у Підгайцях з’явилася футбольна команда «Нива», яка невдовзі гриміла на всю Україну…, пише Терноград.

Перший матч підгаєцька «Нива» зіграла 23 липня 1978 року в рамках Кубка Тернопільської області. Командою керував Тарас Греняк. Підгаєцький колектив сходу виграв кубок області, а протягом наступних трьох розіграшів двічі доходив до фіналу. У сезоні’1980 «Нива» виграла й чемпіонат області, отож, районні та обласні чиновники задумалися про підвищення статусу команди, що швидко прогресувала.

Тоді у Підгайцях грали футболісти, які згодом стали відомі на всю Україну, як то, наприклад, В’ячеслав Грозний, Роман Мацюпа чи Василь Івегеш. Тоді ж в команді вперше з’явилися нинішні символи «Ниви» Ігор Біскуп та Володимир Венгринович, а згодом й Ігор Яворський. Тренували команду Віктор Серебряников та Михайло Дунець.

Як пізніше розповідав Іван Михайлович, футболісти в першій половині дня працювали на підсобному господарстві, а вже після обіду йшли на тренування та грали футбольні матчі. Тому зарплату отримували як працівники, а премії — за перемоги. На місяць виходило по 250-300 рублів. На межі 1970-80-их то були солідні заробітки. Тому класні гравці в «Ниву» йшли охоче, і матчі в невеличких Підгайцях відвідували по 3-5 тисяч уболівальників.

Команда демонструвала видовищний футбол і постійно перебувала серед лідерів колективів фізкультури України. Однак у другій лізі, серед, як тоді казали, команд майстрів колектив з тритисячних Підгайців був небажаним гостем, тому «Ниву» постійно зупиняли на вирішальних стадіях, а часто відверто засуджували.

Тоді підгаєцьких чемпіонів задумали перевести до Тернополя, але на початку 1980-их місцева влада взялася за реконструкцію стадіону «Авангард», отож, наступною зупинкою дітища Івана Потупи став райцентр Бережани. Тут «Нива» грала протягом 1982-84 років, виграла чемпіонат колективів фізкультури та дебютувала у другій лізі чемпіонату СРСР.

У 1985 році «Нива» перебазувалася до Тернополя, де великого футболу по суті не було з 1960-их і часів «Авангарда», і наступне 15-річчя було славетною віхою в історії тернопільського футболу. Команда була однією з лідерок радянської другої ліги, де здобувала нагороди, а потім двічі фінішувала сьомою у вищій лізі чемпіонату вже незалежної України.

Іван Михайлович до останнього був палким вболівальником «Ниви». Після того як господарник у 1986 році залишив колгосп, працював в управлінні сільського господарства Бережанського району, а пізніше і в управлінні охорони природи. Останні роки засновник головного клубу області жив надзвичайно скромно на мізерну пенсію близько 1000 грн. 11 липня 2011 року Івана Михайловича не стало…

Його дітище — «Нива» — в гості до якої в 1990-их боялися їхати київське «Динамо» та донецький «Шахтар» нині борсається у другій лізі чемпіонату України і знову має фінансові проблеми. Тернопільському футболу хронічно і вже довго дуже не вистачає меценатів та господарників, справді закоханих у футбол, яким і був Іван Михайлович Потупа. Він, фактично, з нуля зробив тернопільський футбол 1980-90-их. Тепер цей подвиг необхідно повторити…

Источник