І знову за грати: як житель Тернопільщини тікав з виправного центру

Збаражчанин втік з Городоцького виправного центру, що на Рівненщині, де відбував обмеження волі. Йому залишалося трохи більше року до звільнення.

Цей чоловік потрапив за грати за викрадення автомобіля у Збаражі. Розбив заднє скло у чужій автівці, проник до салону і поїхав. Але двигун зрадливо заглох на трасі. На іномарку з розбитим склом, яка серед ночі стояла на узбіччі, звернули увагу даїшники (це було у 2013 році, й ця служба ще існувала). У водія не виявилося ані водійських прав, ані документів на машину. Тож збаражчанина взяли майже на гарячому.

У нього була за плечима судимість, відтак це слугувало обтяжуючою обставиною при розгляді справи у Збаразькому райсуді. Його засудили до шести років позбавлення волі.

Після того, як в’язень відбув чотири з половиною роки у колонії, його перевели на м’якший режим – обмеження волі.

Відповідно до законодавства, обмеження волі – це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці. При обмеженні волі засуджений хоч і ущемлений в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення. Вони можуть носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп’ютери, гроші, мобільні телефони, цінні речі, користуватися грішми без обмежень. Немає заборон і обмежень на посилки, короткострокові побачення. Більше того, засудженим можуть дозволити короткочасні виїзди за межі виправного центру за обставин, передбачених законом.

Зникнення збаражчанина з з Городоцького виправного центру виявили о шостій ранку, а затримали його тієї ж доби – у Рівному. Відтак йому висунули звинувачення ч. 1 ст. 390 ККУ – самовільне залишення місця обмеження волі, вчинене особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі.

Отож збаражчанин вкотре постав перед судом. Нещодавно у Рівненському районному суді йому оголосили вирок – рік і місяць позбавлення волі, але уже не у виправному центрі, а в колонії. Чому він вдався до втечі, під час судового розгляду не досліджувалося.

Джерело.

Источник