“Блогерську тусу” не пережив: помер директор Будинку вчених, де провели скандальну вечірку

Роман Славітич переживав і за скандал, і за те, що через порушення карантину закрили Будинок вчених, і за булінг, який отримувала його дочка у соцмережах, мовляв, її батько допустив «тусу» на кістках покійних жертв Голодомору.

Як розповів у коментарі «Високий Замок» заступник директора Львівського будинку вчених Василь Мастикаш, 75-річний директор Роман Славітич мав два інфаркти, «блогерську тусу» не пережив… У Будинку вчених покійний працював з 1979 року, займався питанням реставрації занедбаної будівлі. Роман Славітич родом із села Риків Турківського району.

Після вечірки, каже Василь Мастикаш, у Романа Славітича було погане самопочуття, дуже переживав і за скандал, і за те, що через недолуге порушення карантину закрили Будинок вчених. Також не міг пережити булінг, який отримувала його дочка у соцмережах, мовляв, її батько допустив «тусу» на кістках покійних жертв Голодомору.

«Пішов у мерію на зустріч до першого заступника міського голови Львова Андрія Москаленка, щоб поговорити про рішення комісії з надзвичайних ситуацій щодо закриття закладу, — каже Василь Мастикаш. — Роман Славітич мав показати лист від блогера про те, що саме організатор вечірки бере на себе відповідальність за збереження карантину, вакцинації гостей. Пан Роман вважав, що Будинок вчених не повинні би закрити, але все одно знайшли якийсь момент… „Прикрили“, бо громадськість піднялася через неприємне дійство… Нам говорили, що День народження, а зробили шоу. Сталося те, що сталося, ніхто не хотів. Людину добили. Очевидно, в нього трапився третій інфаркт».

За словами заступника директора Будинку вчених, наразі невідомо, де поховають директора-ветерана, питання обговорять з комітетом Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки. Є ідея провести парастас саме у Будинку вчених. «Заслужив, щоб тут був парастас, — каже Василь Мастикаш. — Підняв культурну установу, хоч це дуже важко було».

Андрій Москаленко пояснив, що домовився про зустріч з Романом Славітичем о 8-й ранку.

«Пан Роман прийшов трохи швидше, сів за стіл. Моя колега помітила, що він не дуже добре виглядає і запропонувала склянку води, — наголошує чиновник. — Але він одразу знепритомнів. Працівники викликали швидку і почали надавати першу допомогу. Коли я прийшов, почав допомагати колезі. Одразу після цього приїхала швидка. Медики годину намагались врятувати життя, але, на жаль, пан Роман помер».

Василь Мастикаш каже, що запропонував шефу поїхати разом з ним на зустріч у Львівську міську раду, але той відмовився. «Я якраз сидів на роботі і чекав на Романа Ілліча. Не було, не було… Думаю собі, а що він там з 8-ї ранку робить і ще немає, — продовжує розмову пан Василь. — На годиннику — 9, 10 година. Набрав його на мобільний, не відповів. Аж згодом мені подзвонили зі спілки: „Ти чув, що якийсь директор помер в кабінеті Москаленка. То не наш Роман Ілліч туди ходив?“. Відповідаю, що пішов… Тоді я зрозумів, що це він».

Источник