“Сучка не схоче – кобель не скоче”: відомий священник різко висловився про аборти і спричинив шалений скандал

Олександр Дедюхін, який є священником ПЦУ та депутатом міської ради Полтави, викликав резонансну реакцію своїм скандальним дописом, у якому висловив радикальну свою позицію щодо абортів і відповідальність жінок за секс. Текст публікації має непримиренний характер і містить зворот “Сучка не схоче – кобель не скоче”.

Як інформує “BBC: Україна“, у партії вже засудили висловлювання Дедюхіна, а у соцмережах вимагають виключити його з партії.

Негативно сприйняли слова священника і в Православній церкві України. Там назвали такі висловлювання неприйнятними й пообіцяли ухвалити правила поведінки священників у соцмережах.

Сам він пост відредагував й прибрав скандальне висловлювання. Наполягає, що підтримку заборони абортів йому “приписали”.

І додає, що образити він нікого не хотів – це читачі “побачили власні комплекси… та образилися”.

Він протоієрей Православної церкви України та настоятель Свято-Миколаївського храму ПЦУ в Полтаві, одного з найстаріших у місті.

Дедюхін – відомий відеоблогер, який їздив на Фанар з президентом Петром Порошенком ще до отримання Томосу.

У нього у Facebook понад 33 тисячі підписників.

Олександр Дедюхін зізнається, що намагався триматися подалі від політики, але у 2014 році, “коли постало питання про саме існування України – підтримав проукраїнські, державницькі політичні сили”.

Тож приєднався до “Європейської солідарності” Петра Порошенка та на останніх місцевих виборах потрапив у міську раду Полтави від цієї партії.

Хоча ПЦУ не благословляла священників балотуватись у депутати.

“Слухаю рок і ненавиджу попсу. Пишу в Фейсбук проповіді і не тільки. Від Господа прошу мудрості і всім нам, дорогі полтавці”, – розповідав про себе Олександр Дедюхін у 2020 році.

1 червня, у День захисту дітей, Олександр Дедюхін поділився своїми роздумами про відповідальність жінок та чоловіків.

“Мені тут палко пишуть, мовляв, не можна вважати жінку лише інкубатором, матка – це її тіло, а всі противники абортів нехай забирають ембріони і ростять їх самі”, – почав священник.

“Просто якщо хоча б на мить приспустити перетинки між звивинами, то можна дізнатися, що ембріон в матку потрапляє внаслідок певних дій, вчинених самою жінкою. Як там старі люди кажуть: “Сучка не схоче – кобель не скоче”. І якщо ти вже дала згоду на одне, то, будь ласка, неси відповідальність”, – відзначив він.

І додав: “При цьому зауважу, що відповідальність чоловіка набагато більша, в нас же ж патріархат, а не щось”.

Пост одразу викликав значну критику в соцмережах та у самій партії “Європейська солідарність”.

У коментарі журналістам ці слова розкритикував речник ПЦУ, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій.

Полтавський осередок ЄС заявив, що це “пост на особистій сторінці”, який не є позицією політсили, але “таких постів не мають писати депутати!”

А співголова фракції “Європейської солідарності” у Верховній Раді Ірина Геращенко поскаржилася, що сексистське переконання “жінка завжди винна” зустрічається і в її партії.

“Захист сімейних цінностей не має нічого спільного з приниженням жінки, забороною їй права вибору, нав’язуванням домострою”, – написала вона.

Та додала, що, за статистикою, найбільше абортів роблять сільські жінки, “в яких часто немає доступу до контрацепції і медицини, які тягнуть на собі домашнє господарство і нерідко чоловіка – пияка”.

Архієпископ Євстратій у розмові повідомив, що церква хоче врегулювати поведінку священників у соцмережах. І синод ПЦУ вже доручив Інституту Церкви і суспільства запропонувати проєкт документу щодо поведінки священнослужителів у соціумі, зокрема у соціальних мережах.

“На мою особисту думку стилістика низки дописів отця Олександра Дедюхіна виходить далеко за межі прийнятного в спілкуванні з боку священника. На жаль, на численні зауваження з боку ієрархів, зокрема і мої, отець Олександр реагує критично, сприймаючи їх як обмеження свого комунікаційного таланту”, – додав пан Зоря.

“Мені здається, у кожної жінки в нашій країні було, коли вона не хотіла. І після згвалтування, якщо залишалась жива, то вже було досягнення. Хоча побита, в синцях, і в повному приниженні, як фізичному, так і духовному”, – написала волонтерка Дана Ярова.

“А скільки жінок тільки одна одній розповідають про сексуальне насилля. І скільки їх не йде в правоохоронні органи, бо “сучка не схоче”. Це ганебно. Настільки ганебно, що відвертає – ні, не від віри, а від церкви”, – відзначила вона.

А в іншому дописі описала свій досвід: “Мене згвалтували і викинули на дорогу. Що я пережила, я ніколи не опишу словами. Так, я це пропрацювала з психологом і не один раз. І до речі, у собак, якщо ми переходимо на таку риторику, один пес не тримає, а другий не гвалтує. Я не звернулася у міліцію, тому що: сучка не схоче – кобель не скоче”.

Дана Ярова додала, що зробила б аборт, якби тоді завагітніла, хоча загалом вона є противником абортів.

А блогер каналу “Твоя підпільна гуманітарка” Остап Українець вважає, що дилема між прихильниками та противниками абортів є хибною. Якщо загальним орієнтиром є здоров’я та добробут кожного, то “обидва умовні “табори” вважатимуть зменшення кількості абортів позитивною тенденцією”.

“Частина людей вирішує фокусуватись на питаннях секс-просвіти і контрацепції, а частина – на репродуктивному насильстві та обмеженні доступу до медичних послуг для інших людей, на чиєму місці вони ніколи не опиняться”, – відзначив блогер.

“А знаєте, коли в принципі можна буде говорити щось на цю тему? Правильно, коли чоловіки справді впрягатимуться у догляд за дітьми. Не номінально…, а фактично. Коли хороші тати будуть не винятком і дивом, а регулярною практикою”, – пише інша блогерка Настя Мельниченко.

Письменниця Тамара Горіха-Зерня зазначає, що заборону абортів можна вважати важелем впливу чоловіків, “щоб змусити народити жінку, яка цього не хоче”.

А Євген Манженко наполягає, що Дедюхін має піти з міськради та партії: “Тут, здавалося б, або кесарево кесарю, або боже Богу, тобто або хрестик зніми, або мандат поклади. Але щось мені підказує, що ні з партії його за ці заяви не витурять, ні з попів за політичну діяльність не попруть”.

Журналістка з релігійної тематики Тетяна Александрова резюмує: “В історії з очманілим Дедюхіним страшний не так очманілий Дедюхін, як його очманіла віртуальна паства…”

Після того, як почалася бурхлива реакція соцмереж, Олександр Дедюхін прибрав з посту зворот про “сучок”, але сам допис не видалив.

У коментарях аудиторія розділилася – хтось підтримав Дедюхіна, хтось жорстко розкритикував, а хтось вважає, що сутність його допису неправильно зрозуміли.

“Отченьку, ти отримав досвід того, що текст живе окремим життям від автора. Хтось у ньому побачив цінність дитячого життя, а хтось лише сучку. Я би використав лексику менш провокативну, адже тема неймовірно болюча. Смерть дитини – це найстрашніше”, – пише в коментарі до іншого посту Дедюхіна Максим Кравчук.

Інша коментаторка Яніна Мосієвська звернула увагу на прислів’я про “сучок” і “кобелів”: “Сьогодні весь день доводжу, що прислів’я виникло саме через спостереження за тваринами. У світі тварин так все відбувається. Нічого дивного чи образливого”.

“Тому сьогодні читати, що Ви обізвали “усіх зґвалтованих жінок”, було б смішно, але звернулася до гугла, там прислів’я саме в такому ракурсі використовують. Отже, згодна, вилізло “в кого що болить”. Насправді це нормальне явище, але в умовах інформаційної війни є над чим замислитися”, – додала вона.

А сам Олександр Дедюхін у коментарях наполягає: “Я жодним словом не обмовився про заборону абортів – її мені приписали. Я сказав, що відповідальність чоловіка більша – деякі чомусь побачили, що я в усьому звинуватив жінок. Я навіть нікого не намагався образити, а вони побачили власні комплекси, приправлені пихою, та образились”.

“Але так, все, що поганого пишуть про мене, я визнаю, приймаю і дякую за хейтерів Богу”, – підсумовує священник.

Источник