Следующая новость
Предыдущая новость

Порошенко отримав у Львові новий болючий ляпас

Порошенко отримав  у Львові новий болючий ляпас

Програш Олега Синютки на виборах мера Львова – це персональний удар у бік Порошенка, який у подальшому вплине на регіональні еліти.

Програш Олега Синютки у другому турі виборів мера Львова варто сприймати саме як особисту поразку Петра Порошенка. І спричинив цей провал сам Петро Порошенко.
У чому була проблема? Тенденцією цих місцевих виборів, не лише у Львові, а й по всій Україні є зростання недовіри до всіх українських партій і збільшення впливу регіональних проектів. Зокрема, максимальною підтримкою виборців користувалися попередньо обрані міські голови незалежно від їх партійності. Відтак, спрогнозувати, що подібна ситуація складеться і у Львові, можна було. Але Порошенко намагався переламати тенденцію виграшу міських голів і саме цим загнав себе у пастку, неодноразово наголошуючи ще напередодні президентської кампанії на тому, що він не програвав жодної кампанії.

Львів мав для нього серйозну вагу – якщо проаналізувати його промови, то саме місто Лева мало стати плацдармом для політичного реваншу Петра Порошенка.

І саме тому на перемогу у Львові ним були кинуті найбільші ресурси, більше навіть, ніж на боротьбу Європейської Солідарності у Києві – Порошенко сам кілька разів приїздив до Львова, туди були спрямовані десанти людей, причому навіть не тих, хто мав підтримку у Львові (зокрема, Олексій Гончаренко і Юрій Луценко).
Порошенко не зумів довіритися соціології та експертам, вирішив, що він все може і надіявся на те, що результат по Львівській області на виборах президента, яка тоді єдина надала йому перевагу, залишиться статичним. А це виявилося не так і саме тому він отримав дошкульний персональний удар, що вплине в подальшому не стільки на електорат, а більше на регіональні еліти, які до недавнього часу сумнівалися у стабільності центральної влади і думали, що Порошенко може бути її альтернативою.
Тепер, зважаючи на результати голосування, стає зрозуміло, що виборці все одно голосуватимуть здебільшого або за регіональні політичні сили, або за нові всеукраїнські.

Старі політичні сили відживають своє, тому Петро Порошенко у глобальній перспективі втрачає позиції.

Адже політики думають категоріями і можуть вже думати на наступні три-чотири роки вперед, тобто про чергові вибори. І у такій перспективі Порошенко, принаймні до того моменту, поки в Україні не з’явиться більш потужний центристський проект на зміну нинішній Слузі народу, ще зберігає шанси бути представленим у парламенті.
Бо для нього політика – це питання виживання, зокрема, захист від можливого кримінального переслідування, тому брати участь у політичних виборах для нього дуже важливо.
Позиції Порошенка з правого флангу достатньо стабільні, але і вони на західно-українських землях, на яких він наразі акцентує увагу, не настільки однозначні. Бо та ж “Свобода”, на відміну від партії Порошенка, таки зуміла поставити своїх мерів у Івано-Франківську та Тернополі, маючи при цьому мінімальний всеукраїнський рейтинг, у той час як Порошенку тепер залишається сподіватися хіба що на “свого” мера Рівного.
Утім, я поки що не бачу перспектив для проведення дострокових виборів до парламенту. Більшою мірою тому, що наразі це – лише елемент тиску на депутатів Слуги народу, аби ті більш консолідовано голосували, не більше.
Олександр Доній, політичний аналітик, голова Центру досліджень політичних цінностей, колишній народний депутат України, голова мистецького об’єднання “Остання барикада”

Источник

Последние новости