Следующая новость
Предыдущая новость

Порожня скарбниця: чи піде уряд на “обрізання” бюджетних видатків

Порожня скарбниця: чи піде уряд на “обрізання” бюджетних видатків

На єдиному казначейському рахунку не залишилося коштів, і це означає, що уряд знову вдасться до секвестру бюджету.

На єдиному казначейському рахунку України не залишилося коштів, в зв’язку з чим уряд перейшов на ручний режим фінансування бюджетних витрат. Про це “Апострофу” повідомило інформоване джерело, близьке до уряду.
“З понеділка (9 листопада) казначейство не проплачує незахищені видатки”, – сказав співрозмовник видання.
Нагадаємо, Єдиний казначейський рахунок (ЄКР) – це рахунок, який відкритий Державній казначейській службі в Національному банку України (НБУ) для проведення розрахунків в системі електронних платежів.
У бюджеті є так звані захищені статті, до яких відносяться пенсії, соціальні виплати, зарплати бюджетників. За ним, нібито, виплати здійснюються, проте в умовах найжорстокішого бюджетного дефіциту вірогідні затримки і з ними.
Втім, Пенсійний фонд (ПФ) отримав з бюджету позику на 63 мільярди гривень. Це означає, що, швидше за все, пенсіонери отримають свої гроші в строк. Однак, з огляду на хронічний дефіцит ПФ і зростаючий борг перед бюджетом, включаючи попередні роки (станом на 1 жовтня, він перевищував 65 мільярдів гривень), на повернення цих грошей до державної скарбниці розраховувати не доводиться.
Нинішня ситуація частково схожа на те, що відбувалося приблизно рік тому. В середині грудня 2019 року уряд Олексія Гончарука фактично “заморозив” фінансування незахищених витратних статей бюджету, здійснивши таким чином бюджетний секвестр.
Але зараз ситуація гірша, ніж рік тому. Про це говорить джерело “Апострофа”, проте в цьому можна переконатися навіть на підставі офіційних даних. Так, станом на 1 жовтня 2019 року, на ЄКР було 61,6 мільярда гривень, а на 1 листопада – 53 мільярди гривень. При цьому на 1 жовтня 2020 року залишки на казначейському рахунку становили лише 21,3 мільярда гривень, а на 1 листопада вони скоротилися до 15 мільярдів гривень. Зараз же на ньому “нуль” або близько того.

Маленька катастрофа
Але чи насправді все так серйозно?
За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгора Кіяна, залишок на єдиному казначейському рахунку – це звід даних на певний період часу. “Він не є статичним, він може змінюватися: сьогодні на ньому одна сума, завтра – інша”, – сказав він в коментарі “Апострофу”.
Відповідно, зазначив фахівець, якщо навіть ЄКР “вийшов в нуль”, це ще не означає, що ситуація катастрофічна. “Але потрібно дивитися в динаміці – якщо на казначейському рахунку “нуль”, і він зберігається довгий час – тиждень-два, тоді це – вже маленька катастрофа. Це означає, що доходів отримали менше, ніж розраховували, але вже встигли гроші з цих доходів (які планувалися) розтратити”, – додав він.
І проблема полягає в тому, що в цій ситуації не вистачить коштів на фінансування інших видатків: “Наш уряд любить тринькати більше, ніж заробляє, і пріоритети зараз в уряду, на жаль, визначені неправильно. У нас втілюється в життя девіз “Дороги попереду планети всієї”, і, можливо, цей підхід як раз і відображається зараз на єдиному казначейському рахунку”.

Хто винен
Як зазначив у розмові з виданням економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ, ситуація з дефіцитом коштів на єдиному казначейському рахунку була абсолютно прогнозованою. “Нинішній уряд увійшов в осінь голим і босим, оскільки, як в байці, “літо червоне проспівав”, – сказав він.
За його словами, українських політиків заколисала річна бюджетна стабільність – тоді грошей на казначейському рахунку було чимало (на 1 липня 2020 року був 75,7 мільярда гривень – “Апостроф”), що пояснювалося цілком простими причинами. “Бюджет наповнювали непродуктивними джерелами – навесні одноразовим платежем було отримано прибуток Національного банку, хоча зазвичай НБУ розтягував виплати прибутку декількома траншами протягом року. Крім того, забрали гроші у державних підприємств у вигляді авансових платежів та дивідендів, навіть у “Укрпошти”, яка зазвичай просить дотації, забрали кілька сотень мільйонів гривень”, – розповів Кущ.
Перший (і поки єдиний) транш Міжнародного валютного фонду (МВФ) за новою програмою в розмірі 2,1 мільярда доларів, отриманий в червні, був спрямований на валютний рахунок Міністерства фінансів. Також, за словами експерта, за рахунок розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) було залучено кошти банків, перш за все, державних.
“Таким чином, з непродуктивних джерел було отримано приблизно 240 мільярдів гривень”, – резюмував він.
Але при цьому Мінфін в липні достроково погасив зовнішнім кредиторам 800 мільйонів доларів (понад 22 мільярдів гривень – “Апостроф”), а в серпні викупив ВВП-варранти на 320 мільйонів доларів (майже 9 мільярдів гривень – “Апостроф”), всього – близько 1 мільярда доларів або близько 30 мільярдів гривень. У вересні ж уряд виплатив рекордну одноразову суму за боргами – 2 мільярди доларів.
“Тобто сумарно – це близько 3 мільярдів доларів (понад 80 мільярдів гривень – “Апостроф”). Ці гроші, думаю, були б зараз не зайвими”, – зазначив фахівець.

Що робити
При цьому у держави ресурси є, і вони чималі, вважає Олексій Кущ. Зокрема, за його словами, є 26 мільярдів доларів золотовалютних резервів НБУ: “Навіщо сидіти на цій купі “золота” як “собака на сіні” в умовах кризи? Резерви повинні накопичуватися в період зростання і витрачатися під час кризи”.
Як крайній захід, додає він, у держави є емісійний механізм – “просто вигодонабувачем емісії потрібно зробити не зовнішнього кредитора, а простих людей” (багато економістів виступають проти грошової емісії, вважаючи, що вона призведе до прискорення інфляції та девальвації гривні – “Апостроф”).
Єгор Киян, в свою чергу, вважає, що у влади залишилося дуже небагато варіантів, щоб хоч якось виправити ситуацію. По-перше, це – запозичення, зокрема, через розміщення все тих же ОВДП: “Гроші від цих позик відразу ж наповнять казначейський рахунок, і це стане певною гарантією, що уряд, принаймні, зможе виплатити пенсії тощо”.
У цьому варіанті погано те, що зараз економіка падає, а тому мова йде не про ефективне вкладення цих коштів, а про елементарне затикання дірок. Відповідно, загальне боргове навантаження держави виросте.
Ще один варіант – скорочення видаткової частини бюджету і “заморозка” низки проектів. “Тобто, такий невеликий секвестр”, – пояснив Киян.
Але в результаті можуть постраждати ті проекти, які не варто було б “заморожувати”. Мова, в першу чергу, йде про проекти, які частково фінансуються за рахунок кредитів міжнародних фінансових інститутів (багато регіональних проектів фінансується, наприклад, Європейським банком реконструкції та розвитку – “Апостроф”). “Виходить, що це зачіпає наших партнерів, і наступного разу позику можна вже і не отримати”, – зазначив експерт.
До речі, з одним з таких проектів недавно стався скандал – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) запідозрив махінації з тендером на проект ремонту автодороги Київ-Одеса, в якому банк бере участь фінансово. Такі скандали, зрозуміло, тільки погіршують репутацію країни, що істотно ускладнює отримання дійсно важливих кредитів.

Чергова десоціалізація
І останнє. Ситуація з порожніми казначейськими рахунками може стати прелюдією до чергової десоціалізации українського суспільства подібного до того, як це було в 2015 році, вважає Олексій Кущ.
За словами експерта, нинішньою зимою населення очікує, ймовірно, найбільш значне підвищення комунальних платежів – не тільки на газ, але й на холодну і гарячу воду, опалення, утримання будинків, вивезення сміття.
І відбуватися це буде на тлі жорсткого урізання соціальних стандартів. “Побачать це українці вже в наступному році”, – резюмував Кущ.
Віктор Авдєєнко, Апостроф

Источник

ТОП-10

Последние новости