Скільки апаратів штучної вентиляції легенів потрібно Тернополю

І чи є ШВЛ панацею для боротьби з коронавірусом

Протягом останніх кількох тижнів завдяки ЗМІ склалася ситуація хибного розуміння справжнього призначення апаратів штучної вентиляції легенів. Подекуди складається враження, що єдиний спосіб лікування коронавірусної хвороби — це використання ШВЛ. Медики спростовують цей поширений міф.

Кому потрібна штучна вентиляція легенів?
Захворювання COVID-19 вражає переважно нижні дихальні шляхи. Згідно наявної на сьогодні інформації — у 80-85% випадків захворювання має легкий перебіг. Тобто, переважну більшість хворих не госпіталізують, а залишають на лікуванні вдома при контролі показників. Лише 15% за словами лікаря епідеміолога Володимира Паничева потребують медичної допомоги. І тільки 5% – потребують інтенсивної терапії.
У найважчих випадках пацієнта необхідно терміново помістити у відділення інтенсивної терапії та підключити до апарату штучної вентиляції легенів (ШВЛ). Згідно з даними одного з перших масштабних досліджень характеристик коронавірусу у китайському місті Ухань, близько 5% госпіталізованих потребували інтенсивної терапії внаслідок важкого перебігу пневмонії, яка розвинулась внаслідок інфікування короновірусом, і лише 2,3% – підключення до ШВЛ. Тобто, у більшості випадків — хворого лікують без використання апарату ШВЛ.

Коли потрібна штучна вентиляція легенів?
Штучна вентиляція необхідна в тих випадках, коли легені більше не можуть вдихати достатньо кисню та видихати вуглекислий газ, який в них зібрався. В цьому випадку апарати ШВЛ беруть на себе функції дихальної системи. Своєчасне підключення до апарату ШВЛ максимально збільшує шанси на виживання. Якщо людину, яка перестала дихати, не підключити до апарату ШВЛ, його внутрішні органи перестають забезпечуватися киснем, що в свою чергу приведе до відмови цих органів. Припиняється кровопостачання, і протягом декількох хвилин пацієнт може померти.

Як працюють апарати ШВЛ?
Принцип, за яким працюють апарати ШВЛ, називається вентиляцією з позитивним тиском. Апарат закачує насичене киснем повітря в легені. Звучить просто, але в дійсності це дуже складний процес. Сучасні апарати ШВЛ мають безліч різних режимів вентиляції легенів, які використовуються в залежності від конкретної ситуації.
При вентиляції хворих апарат ШВЛ (респіратор) створює в дихальних шляхах і альвеолах легень певний рівень тиску для того, щоб вони могли поглинути (спожити) якомога більше кисню. Як тільки тиск досягає встановленої максимальної межі, починається режим видиху. Таким чином, респіратор бере на себе весь процес дихання пацієнта.
Що відчувають пацієнти під апаратами ШВЛ?
Існують два види штучної вентиляції легенів: інвазивна та неінвазивна. При неінвазивному штучному диханні на обличчя пацієнта надівається щільно прилягаюча маска, через яку повітря за допомогою апарату ШВЛ надходить в легені. В цьому випадку у людини зберігаються всі природні функції дихальних шляхів. Неінвазивна вентиляція легенів може бути забезпечена лише апаратами ШВЛ, які мають специфічний режим.
Такі режими вентиляції інтегровані у апаратах ШВЛ високого класу. Вартість такого апарату ШВЛ становить не менше 700-800 тис гривень. Щоб провести інвазивну вентиляцію легенів, пацієнту роблять інтубацію – вставляють в трахею трубку через ніс або рот. У деяких випадках проводиться хірургічна операція, яка називається трахеотомія. Лікар робить в нижній частині шиї невеликий надріз, що розкриває трахею, в нього вводиться трубка, а потім до неї підключається апарат ШВЛ.
Люди, підключені до “вентиляторів” з інвазивною вентиляцією, не можуть ні говорити, ні їсти, ні пити. Їх доводиться штучно годувати через трубку. Оскільки інвазивна вентиляція легенів, крім усього, ще й досить болюча, пацієнтів зазвичай вводять в штучну кому за допомогою анестезії.
Крім того — треба розуміти, що для застосування апаратів ШВЛ потрібно мати кваліфікованих працівників, які вміють користуватися цими медичними апаратами.
Чи є ШВЛ панацеєю боротьби з Covid-19?
Як стверджує ексміністр охорони здоров’я Уляна Супрун, – ні! За даними дослідницького центру інтенсивної терапії INARC (Велика Британія), 52% людей, які були спрямовані на інтенсивну терапію, вижили і були виписані з лікарні. Таким чином летальність серед тих, хто отримував інтенсивну терапію, становить майже 50%. У більшості випадків — кожен з пацієнтів мав поважний вік, два або навіть три складних захворювання таких, як хвороби серця, високий тиск, цукровий діабет, онкологія.

Скільки апаратів ШВЛ є у Тернополі?
На сьогодні лікарні міста Тернополя забезпечені 23 апаратами ШВЛ. Місто з допомогою меценатів продовжує шукати додаткові апарати і планує збільшити їхню кількість до 40. Станом на сьогоднішній момент було госпіталізовано 20 осіб з covid-19. З них підключення апаратів ШВЛ потребував 2 пацієнти.
Крім того, варто розуміти — карантинні заходи запобігають поширенню хвороби. Головне завдання таких заходів — зменшити одночасне навантаження на медичну систему і потенційну кількість хворих, які потребуватимуть інтенсивної терапії. Наприклад, у Південній Кореї, де швидко локалізували місця спалаху хвороби, інтенсивної терапії потребував лише один з десяти пацієнтів, яких госпіталізували. У переважній більшості випадків — це були старші люди. Завдяки швидким діям у Південній Кореї вдалося уникнути високої смертності і великої кількості важких випадків.
Саме тому сьогодні застосовують суворі карантинні заходи, щоб зберегти більшу кількість “груп ризику” від зараження.

Источник