На Тернопільщину привезуть частину однієї з найбільших Святих Реліквій християнства (ФОТО)

28 березня до тернопільського Архикатедрального Собору Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ привезуть унікальну Реліквію Тернового Вінка Господа Нашого Ісуса Христа.

18 лютого у приміщенні курії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ відбулася прес-конференція на тему перебування в Україні Святої Реліквії Тернового Вінка Господа Нашого Ісуса Христа.

Архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк повідомив про те, що унікальну Реліквію, яка містить одну із колючок Тернового Вінка Ісуса Христа привезуть з Абатства Бенедектинців в Солем, що поблизу Парижа (Франція). Вона стане доступною для молитовного почитання для всіх жителів Тернопільщини у двох локаціях: Мала Базиліка Зарваницької Матері Божої с. Зарваниця, а, відтак, у Архикатедральному Соборі УГКЦ Тернополя.

Це вперше за сто років Свята Реліквія, яка є безмовною цінністю для всього християнського світу та зокрема французького народу, покине територію Абатства і здійснить паломництво в Україну. Рада монахів Абатства Святого Петра в Солем, відгукнувшись на прохання архиєпископа і митрополита Тернопільського-Зборівського Василія Семенюка, поблагословила паломництво реліквії для молитви за мир у Україні та скріплення духу українського народу.

Повний відеозапис:

Графік перебування:

26 березня – початок молитовного вшанування Реліквії Марійський духовний центр «Зарваниця», за адресою: с. Зарваниця, Теребовлянський район, Тернопільська область 48148, Україна (з 26.03.2020 до 28.03.2020);

28 березня,15:00, – виїзд Реліквії до Архикатедрального Собору м. Тернополя;

18:00 – зустріч Реліквії та початок молитовного вшанування в Архикатедральному Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, за адресою: місто Тернопіль, вулиця Сагайдачного 14, 46001, Україна (з 28.03.2020 до 03.04.2020);

2 квітня, 23:00, – завершення молитовного вшанування Реліквії.

Довідкова інформація:

РЕЛІКВІЯ СВЯТОЇ КОРОНИ ТЕРНОВОГО ВІНКА ХРИСТОВОГО

«МОЛИТОВНЕ ВШАНУВАННЯ РЕЛІКВІЇ ТЕРНОВОГО ВІНКА ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА»

«Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: “Радуйся, царю юдейський!»

Мт. 27,27-29

Реліквія Корони Христового Вінка – є особливим символом страстей Ісуса Христа. Євангелія від Матея (Мт. 27,29), Марка (Мр. 15,17) та Івана (Ів. 19:2) розповідають, що Ісусу римськими солдатами був покладений на голову вінок з тернини. Солдати насміхались над Ним, вклали в руки його тростину, одягнули в багряницю — свого роду «сатиричні» царські символи, били Його і плювали на нього, тому що Він не заперечував що є цар юдеїв (Мт. 27:11, Мр. 15:2, Лк. 23:3). Знахідка реліквій Страстей Христових – приписується Святій Олені, матері імператора Костянтина, яка під час паломництва на Голгофу знайшла хрест та цвяхи розп’яття.

Перші відомості про Терновий Вінок – це ті, коли Свята Олена пожертвувала колючки тернини в 323 р. Риму, приїжджаючи з Єрусалиму. Властиво, сама реліквія Святї Корони, зберігалася в Єрусалимі до четвертого століття. Присутність реліквії тут є потверджена також свідченням Святого Паоліно з Ноли.

Відомо, що у 1204 році Святу Корону Тернового Вінка Христового вшановували в Константинополі в каплиці Санта-Марія-дель-Фаро.

У першій пололовині дванадцятого століття, Константинопольський імператор, Балдовино II, щоб покрити витрати на війну, отримав кредит у венеціанців, запропонувавши в заставу Корону Тернового Вінка. Після закінчення застави король Франції – Людовик IX, запропонував Балдовино II викуп за реліквію, яку таким чином перевезли б до Франції. Венеціанці не охоче приймали ідею випустити таку цінну реліквію з рук і після довгих переговорів вони домоглися перевезення на певний період часу Корони Тернового Вінка до Венеції, щоб місто користувалося благами, хоча і тимчасовими, від її присутності: захистом, прихильністю та престижем.

Источник