Следующая новость
Предыдущая новость

У Тернопільський став випустили хижака (ФОТО)

У Тернопільський став випустили хижака (ФОТО)

Нещодавно тернопільський став поповнився новим зарибком. Небайдужі тернополяни, здебільшого із числа рибалок, скинулися грішми та придбали понад тисячу кілограмів маломірки.

Про цю хорошу справу Номер один розпитали одного з ініціаторів акції, президента Тернопільської обласної федерації риболовного спорту Романа Стрілецького.

На зариблення зібрали 60 тисяч

– Місцеві рибалки, – почав розповідь Роман Стрілецький, – їздять, куди завгодно, витрачають кошти на пальне, щоби зайнятися улюбленою справою. Для чого кудись їхати, коли порибалити можна на місці, на чудовому ставі в центрі Тернополя. Тому було прийнято спільне рішення зібрати кошти і провести зариблення нашої водойми.

Цією ідеєю загорілося багато небайдужих тернополян, при цьому все відбувалося на добровільних засадах. Необхідні кошти зібрали за літньо-осінній період.

– Хто скільки міг, стільки і здавав, мінімального розміру не було. Хтось дав 10 гривень, хтось більше. Скажімо, було кілька чоловік, які здали по тисячу гривень і більше. Ми були вдячні кожній гривні, адже вона пішла для благої справи. Також вдячні тим, хто надав транспорт, яким безпосередньо перевозили рибу до Тернополя, – мовить Роман Мирославович.

Маломірку закупили у селі Вертелка Зборівського району.

– Тернопільський став зарибнили хижаком і мирною рибою. Придбали 600 кілограмів щуки та 500 кг коропа, ще 100 кг карася нам дали безкоштовно. Все це обійшлося у 60 тисяч гривень. Саме зариблення проводили наприкінці жовтня зі сторони «Циганки», – повідомив голова обласної федерації риболовного спорту.

Зариблення провели саме восени, бо науковці кажуть, що в цей період це робити найкраще.

– Як правило, потрібно зариблювати, коли холодна вода. Тоді набагато краще транспортувати рибу, відповідно сам зарибок менше гине. Коли вода тепла, це рибі тільки шкодить. Сподіваюся, зарибок приживеться і місцеві рибалки зможуть відпочивати за улюбленою справою, – зауважив пан Роман.

До слова, подібне зариблення в Тернополі в 2019 році відбувається вдруге. Перше було зроблено весною і теж місцевими рибалками. Тоді в тернопільський став запустили 1200 кілограмів коропа і білого амура, 250 кг карася та 140 особин осетра.

Виловлювати зарибок не можна

Тернополяни, які провели зариблення, зацікавлені, щоби ніхто не виловлював зарибка.

– Зариблення провели маломіркою, тобто маленькими щуками та коропами, декілька особин були і більшими, але їхня кількість не велика. Хочу наголосити усім рибалкам, що виловлювати зарибок не можна, активісти будуть контролювати вилов маломірок і викликати рибоохорону в разі виявлених порушень. Додам, що осетер вже прижився в тернопільському ставі, однак його виловлювати взагалі не можна, бо він занесений до Червоної книги. Місцеві рибалки його відпускають, хоча, може, хтось і тихцем узяв собі осетра додому, але я таких випадків не чув, – каже Роман Мирославович.

Роман Стрілецький повідомив, що для кожного виду риби встановлено допустимі норми вилову.

– Щуку можна ловити довжиною 35 сантиметрів і більше, короп дозволено ловити розміром не менше 25 см, білий амур – 40 см, той же карась не має обмежень, лише золотий карась заборонений до вилову. При цьому добова норма вилову риби на одну особу за одну добу перебування на водоймі не повинна перевищувати 3 кг. Усе це відслідковує і контролює рибоохоронна громадська організація «Скеля» (керівник – Андрій Обєщик), Тернопільська обласна федерація риболовного спорту, Клуб тернопільських рибалок (КТР), група «Рибалка» та всі небайдужі тернополяни, які намагаються внести свій вклад у збереження нашої водойми, – розповів один з ініціаторів зариблення.

За інформацією пана Стрілецького, у тернопільському ставі великий складовий вид риби, а саме: щука, короп, карась, плотва, підлящ, верховодка, сом, судак, окунь, товстолобик, білий амур тощо…

Ставу потрібне науково-біологічне обґрунтування

Цьогорічне зариблення тернопільського ставу було виключно ініціативою громадськості. А чи немає це робитися централізовано, органами місцевого самоврядування, з певним обґрунтуванням рибоохорони чи іхтіологів, чим і у якій кількості заселяти водойму, запитали ми фахівця.

– Час від часу потрібно оновити ікру риби, щоби було нове поступлення, тоді вона краще розмножується. Такої організації, яка б цим займалася, у нас немає. За сприяння рибоохорони та фінансової підтримки міської ради свого часу в тернопільський став випустили близько 5,5 тонни зарибку. Але востаннє це відбулося кілька років тому. З того часу ніхто став більше не зариблював. А це необхідно робити постійно і не лише з метою збільшення кількості самої риби, а й через те, що риби борються з цвітінням водойми і заростанням її очеретом, лататтям та іншими різновидами вищої водної рослинності, – розповів Роман Стрілецький.

Загалом представники Тернопільської обласної федерації риболовного спорту планували провести науково-біологічне обґрунтування того, що собою являє тернопільський став. Від них за авторства Віталія Рюміна було подано відповідний проєкт на громадський бюджет.

– Дослідження потрібно зробити обов’язково, тоді ми будемо володіти достовірною інформацією про нашу водойму – скільки в ній риби, стан води тощо. Бо можна зариблювати безкінечно, але коли умови будуть непридатні для існування риби, всі наші старання можуть зійти нанівець. Окрім того, завдяки науково-біологічному обґрунтуванню, державні підприємства, які мають розплідники, могли б надавати нам рибу для зариблення на безкоштовній основі. З нашого боку потрібно було б оплатити лише транспортні витрати, щоби перевезти її з іншого регіону до нас. Але, на жаль, наш проєкт заблокували і не пропустили на голосування. Виявилось, що він пересікався з іншим проєктом, пов’язаним з очищенням усього ставу. І в ньому теж планується проведення науково-біологічного обґрунтування. Другий проєкт значно затратніший і не відомо, чи на нього знайдуть фінансування у міському бюджеті, – підсумував пан Стрілецький.

Источник

Последние новости