Чому Чортків лежить у Чортовій долині, а привид Теофіла у замку заблукав (ФОТО)

Ім`я Чорткова зазвичай спершу насторожує тих, хто його чує вперше. Мовляв: містика та й годі! Щоправда, при ближчому знайомстві таке сприйняття розвіюється, мов дим: жодної «чортівні» у Чорткові немає! Адже у місті – чимало Божих храмів: давніх і нових. Та все ж у місцевих легендах домінують темні сили – аби полоскотати нерви. Хоча зазвичай вони поборюються – щоб восторжествувало добро.

Чортяча угода

Одна з легенд оповідає історію нерозділеного кохання красуні зі знатного роду та бідного сільського парубка. У відчаї пристав юнак на пропозицію чорта віддати йому душу за прихильність дівчини. Одначе на вмовляння нечистого не годилась красуня. Задумавши її подужати, чортяка «озброївся» великим каменем, та ноша виявилась заважкою. Отут, у мальовничій долині, шубовснув він під тягарем у Серет і, врівень з третіми півнями, зник, залишивши на камені відбиток нігтів. Відтоді й поселення стало Чортовим, а згодом – Чортковом.

Чортова долина

Давним-давно, впорядковуючи землю, кажуть, Бог запустив у річку Серет воду, аби текла. Аж тут – чортяка: зумисне споруджує гать, щоби тому завадити. Рятувати Божу справу взялися водяні змії, подірявивши чортову греблю. Одначе диявол не здавався. При одному з наступних таких зусиль впав у річку, та й потрапив на самісіньке дно. А намул прикрив його щільно-щільно. Там нечистий і залишився. Через те й долину названо Чортовою, а місто, що лежить в ній, – Чортковом.

Замкова примара

Подейкують, що давним-давно у стінах Чортківського замку заживо були замуровані шляхтич і чернець. Блукають, мовляв, їхні привиди замковими ходами. Начебто були очевидці, які бачили їх і згодом ділилися враженнями. Як ось один із сусідів замку. Поталанило тому чоловікові якось розгледіти в сутінках проти ночі дівчину в білій сорочці на садовій доріжці. Від окрику вона спершу попрямувала в бік замку, а відтак розтанула від струменя з газового балончика, випущеного тим чоловіком, – одна пляма й залишилась. Ось так.

Привид святого Теофіла

Ця легенда родом із ХІХ століття. Снився, кажуть, дружині коменданта замку нав`язливий сон: якийсь чоловік настійно благав віднайти в замковій стіні його тіло та й поховати за християнським звичаєм. Спершу до тих приповідок жінки не прислухалися, вважаючи її за божевільну. А коли вдалися до просьби, справді виявили в одній зі стін чоловічий скелет. Та ще й начебто в зотлілій сутані. Згодом дослідження показали: то – рештки святого Теофіла, колись заживо замурованого турками.

І вершник, і півень

Є ще й такий варіант легенди: у стіні замку буцімто було знайдено вершника в іржавих обладунках, замурованого разом з конем. Подейкують й про не випадковість півня на старій ратуші в Чорткові: адже півень – за світовою міфологією неодмінно є поборником чорта. Отже, таки було кого поборювати в нашому місті!

Джерело: “chortkiv.city”.

Источник