Сергій Надал: Збалансована економіка – основа націоналізму

Націоналізм – ідеологія середнього класу. У цьому переконаний міський голова Тернополя Сергій Надал. Відповідною думкою він поділився під час Міжнародного інвестиційного форуму «Тернопільщина INVEST – 2019».

В Україні націоналізм звикли сприймати суто крізь призму гуманітарного напряму. Мовляв — це лише мова, культура, історія. Націоналізму протиставляють лібералізм з абсолютно «вільним ринком», який врегулює все. Однак це хибна картина. Націоналізм — це у першу чергу ідеологія середнього класу. Вона була такою завжди. Різниця у баченні ролі держави й економіки. Є кілька базових речей.
Націоналісти підтримують сильну державу. Але ця «сила» не авторитарна. Вона базується на виконанні рівності усіх перед законом. На однакових для всіх правилах гри в економіці. Основу націоналістів складає малий і середній бізнес. Він не може «купити» телеканал чи «партію», як це роблять олігархи. Він не може «купити» політичний вплив. Тому може покладатися лише на державу, як гарант дотримання спільних законів і правил. У цьому вони є противагою, як соціалістичним режимам, котрі намагаються підпорядкувати усіх одному класу, так і надмірно ліберальним, котрі взагалі хочуть усунути державу і все віддати під «владу грошей». Тому націоналісти за «державу рівних можливостей», де панує закон.
Націоналісти підтримують малого і середнього підприємця. Це основа середнього класу заможних громадян. Там де є заможні громадяни — є економічна свобода. Там де є економічна свобода — є політичні свободи. Найпростіше рабом зробити людину економічно залежну. Тому усі авторитарні режими соціалістичного толку починали із знищення незалежних дрібних підприємців. Великих легко взяти під контроль. Малих можна лише знищити. Особливо жорстоко робили це у радянські часи, коли організували Голодомор. Тому націоналісти роблять все, щоб підприємцю, особливо малому і середньому, було комфортно.
Націоналісти зацікавлені у розвитку внутрішнього виробництва. Працюючі підприємства — це основа для бюджетних надходжень. Для нас важливіше, щоб інвестиції вкладалися не у спекуляції, а у виробництво. Щоб готова продукція вироблялася тут в Україні. Це не новація. Тією ж логікою зумовлені рішення президента США Дональда Трампа про сприятливіші умови для товарів вироблених у США на противагу таким самим вироблених за кордоном.
Націоналісти зацікавлені у розвитку місцевої економіки, бо вона є опорою місцевої громади. Економічно сильні місцеві громади створюють робочі місця і достойні зарплати. Зменшують розшарування суспільства. Знову ж таки, сприяють формуванню заможного середнього класу.
Підсумовуючи — націоналізм формує збалансовану економіку, де враховують інтереси підприємця, громади і окремої людини. Кожен залишається у виграші. Це основа сильних держав.
На практиці — це означає, в тому числі, активну роботу із залучення інвестицій. Зокрема нещодавно відбувся Міжнародний інвестиційний форум «Тернопільщина INVEST — 2019». На рівні міста ми активно працюємо над спрощенням умов для ведення бізнесу. Зокрема запроваджуємо електронні сервіси, які забезпечують прозорість ведення бізнесу та надаємо максимальне організаційне та податкове сприяння інвесторам. Багато в чому ми були першими. Бути першим важко, але це дає свої плоди. У Тернополі працює майже 80 підприємств з іноземними інвестиціями. У нас присутні капітальні інвестиції майже з 30 країн світу – іноземний бізнес активно вкладає кошти у Тернопіль. А нещодавно національне Рейтингове агентство IBI-Rating повідомило про підвищення рейтингу інвестиційної привабливості міста Тернополя з рівня invА- до invА, що є одним із найвищих показників серед українських міст. Кілька років поспіль авторитетне міжнародне видання «fDi Intelligence» (підрозділ «The Financial Times»), визнає Тернопіль найбільш інвестиційно привабливим містом у категорії «Малі міста Європи».
Тож націоналізм — це, у першу чергу, збалансована економічна стратегія з метою побудови сильного середнього класу. Де людина може мати достойний дохід, реалізувавши свої таланти. За таким націоналізмом майбутнє України й майбутнє світу.

Источник