Следующая новость
Предыдущая новость

Тернополянка розповіла про особливості навчання та проживання за кордоном (фото)

Тернополянка розповіла про особливості навчання та проживання за кордоном (фото)

Майже кожен другий планує виїхати за кордон. Про життя та навчання там розповіла дівчина з Тернопільщини.

«Добре там, де нас нема», – прислів’я старе, як світ. Але актуальне й нині. Особливо, коли йдеться про життя за кордоном. Але для того, щоб стати на ноги в чужій країні, треба багато працювати над собою. Про це розповідає тернополянка Алла Бобрик. Нині вона студентка Католицького університету в словацькому місті Ружомберок, пише “ПроТе”.

– Нині багатьох українських студентів цікавить, як потрапити на навчання за кордон, чи важко це, де шукати, куди звертатися. Що їм порадиш?

– Насправді, якщо є бажання, то зовсім не важко. Для початку, потрібно знайти університет, який відповідає твоїм вимогам, дізнатися про нього якомога більше. Поспілкуватися із навчальним відділом, за можливості. Як я вже встигла помітити, закордонні навчальні заклади з радістю приймають іноземних студентів, зокрема й українських. Адже, вони кажуть, що у нас, українців, хороша освітня база. Звісно, можна полегшити собі роботу і звернутися до фірми, яка займається освітою за кордоном. Але, як на мене, найкраще все дізнаватися з перших вуст. Наприклад, перед тим, як проходити співбесіду, здавати екзамени, я поїхала до Словаччини, аби побачити все на власні очі, і вже потім вирішувати чи варто їхати, чи ні.

Найважче – наважитися все і всіх залишити. Адже ти змінюєш середовище і тут біля тебе не буде батьків чи друзів, які миттєво зможуть тобі дати пораду. Тому треба налаштуватися психологічно. Страшно тільки на перший погляд.

Тернополянка розповіла про особливості навчання та проживання за кордоном (фото)– Як адаптуватися у новій країні, з новою мовою? Чи були в тебе казуси?

– Звісно, спочатку виникає мовний бар’єр. Ти знаєш, що маєш сказати, але боїшся, що тебе не зрозуміють. Хоча в мене це тривало перших два тижні. Коли я з кимсь знайомилася, спілкувалася, то в мене в грудях серце билося так голосно, що мені здавалося, це чує мій співрозмовник.

Коли мені потрібно було начитати текст для сюжету, то я перечитувала його десятки разів, аби не помилитися і зробити це красиво. На побутовому рівні проблем не виникало, але коли доходило до термінології, було важче.

На щастя, казусів у мене не було. Якось так вийшло, що я одразу знаходила мову із співрозмовниками, а коли не знала словацького слова, то замінювала його англійським. Якщо ти живеш у мовному середовищі, постійно спілкуєшся, у моєму випадку ще й пишеш сюжети, то не вивчити мову, мені здається, просто неможливо. Це відбувається вже якось автоматично.

Тернополянка розповіла про особливості навчання та проживання за кордоном (фото)– Як протриматися на власному забезпеченні, де шукати роботу, підзаробіток?

– Більшість словацьких студентів мають роботу і живуть на власноруч зароблені кошти. Працюють будь-де: в магазинах, офіціантами, барменами, нянями, магістри підпрацьовують за спеціальністю. Проблем із роботою немає, як то кажуть, було б бажання.

Звісно, закордонному студенту знайти роботу важче, бо потрібно мати дозвіл і знати мову. Але роботодавці з радістю приймають молодих людей, офіційно оформляють і навіть підлаштовуються під навчальний графік працівника. Тож, якщо у вас є карта побуту (або інший дозвіл на працю в Словаччині) ви можете знайти підзаробіток. Є й такі, які під час літніх канікул їдуть працювати у сусідню Голландію і Швецію. Там можна заробити більше грошей.

– Чи знаходиш час для дозвілля подорожей? Де встигла побувати?

– Словаччина дуже мальовнича гірська країна. І коли я вперше приїхала, то зрозуміла, що маю відвідати ці красиві куточки і підкорити кілька вершин. Тож чи не з перших днів навчання ми з подругою планувати собі вікенди. Розпочали ми із свого міста Ружомберок, яке має багато історичних пам’яток, і Ліптовського краю. Поступово ми їхали все далі й далі. Не буду перераховувати всіх міст і селищ, у яких побувала, бо їх більше десятка. Скажу, що мене вражає архітектура міст, їхня величність, граційність і те, що збережена автентичність.

Подорожую із друзями, знайомими. Місцеві показують мені туристичні куточки, а я щоразу захоплююся цими краєвидами. Бо, як виявилося, гори вміють дивувати і надихати своєю красою. Щоразу йдучи в Татри, піднімаючись на якусь вершину, я закохуюся у ці панорами. Одним із улюблених місць є Попрадське плесо. Надзвичайно красивий гірськолижний курорт Маліно Брдо і Татранська Ломниця. Насправді, тут кожне місто має свою перлину і шарм.

Тернополянка розповіла про особливості навчання та проживання за кордоном (фото)– Чи відрізняється їхня кухня від нашої, святкування, традиції. Що тебе найбільше подивувало?

– У кожному регіоні свої традиції та страви. Серед традиційних словацьких страв – овочеві салати, варена кукурудза, варені галушки з тертим сиром, картоплею, смаженою капустою, бринзою, паштет з дичини, вареники з сиром та іншими наповнювачами, з обов’язковим доповненням із зелені і паприки.

Також тут багато овечих сирів, що нагадують бринзу. Словаки майже не вживають хліб. До речі, він у них переважно пшеничний. Мене дивує те, що вони не знають, що таке гречка. І коли ти їм про це розповідаєш, то вони з подивом слухають а потім питаються, як вона росте. Приємно, коли всі говорять який у нас смачний борщ.

– Як у Словаччині ставляться до українців? Що говорять про Україну?

– Є багато різних поглядів і думок. Коли я приїхала, то почула багато запитань про війну на Сході. Хтось начитався проросійних ЗМІ і переконаний, що у нас в кожному місті танки. Інші, щиро співчувають. Але більшість налаштована позитивно. Коли хтось чує, що я з України, одразу питають, з якого міста і розпитують про життя в країні. Словаки кажуть, що українці щирі і працьовиті. Я спілкуюся з різними людьми, але не можу сказати, що хтось налаштований до нас недоброзичливо.

– Твої побажання читачам нашого сайту.

– Хочеться побажати завжди досягати своїх цілей і не боятися ризикувати. Бо, якби це банально не звучало, одного разу ризикнувши, ти можеш побачити світ зовсім з іншого боку. Переоцінити свої можливості і пріоритети, навчитися чомусь новому і звісно отримати нові емоції.

Источник

Последние новости