АТО, чи все-таки війна?

Війна. Одне слово, п’ять букв. Проте скільки емоцій, болю, горя.

Саме це відчуває Україна вже кілька років. Саме це відбувається з Україною вже кілька років.

Попри криваві баталії, щоденні смерті, окупацію, полони тощо українська влада разом із Європою та іншими країнами світу називає це АТО – Антитерористична операція. Як можна називати щоденні криваві бої «ато»? Як можна називати щоденні смерті наших друзів, коханих, синів, батьків «ато»?

Чому влада боїться визнати, що в Україні йде війна? Чому це боїться визнати весь світ?

«Існує достатньо доказів присутності російських військ і систем озброєння на Донбасі: російські військові, яких взяли в полон військовослужбовці української армії; супутникові знімки НАТО, дані спостереження Верховного Головнокомандувача об’єднаних збройних сил в Європі, генерала Філіпа Марка Брідлава, що підтверджують заяву Олександра Хуга, першого заступника голови СММ ОБСЄ про те, що спостерігачі ОБСЄ під час спостереження бачили докази присутності російських солдатів і зброї на цій території з початку конфлікту.

Москва почала погано замасковану агресивну військову кампанію, яка завершилася незаконною окупацією й анексією Криму і затяжним збройним конфліктом у східних областях України — Луганській та Донецькій. Росія прямо порушила численні міжнародні угоди, найбільш очевидним є порушення Будапештського меморандуму від 1994 року, вже не кажучи про Мінські домовленості», — йдеться у доповіді «Дві війни України: захист незалежності і впровадження реальних реформ», яка була оприлюднена на засіданні з питань цивільного виміру безпеки Парламентської асамблеї НАТО в Стамбулі.

Україна де-факто втратила Крим. Про нього зараз в Мінських угодах вже не згадують, він став частиною Російської Федерації. Україна не контролює частину території Луганської та Донецької областей. І це все ми називаємо АТО?

Наші європейські гаранти безпеки, на яких ми так сподіваємося, не збираються повноцінно пристати на бік України. Як би то не було, Європа хоче спокою і миру за будь-яку ціну. Навіть якщо ця ціна – життя українського народу.

Визнавши українсько-російський супротив війною Європа в першу чергу програє сама собі. Адже тоді нівелюються усі заяви НАТО про мир та спокій не лише на території євразійського континенту, а й у всьому світі загалом. Саме тоді ЄС та США покажуть свою слабкість чи може неспроможність вистояти проти однієї країни – Росії – яка, можливо, і справді сильніша за них.

Можливо, це лише на словах. Можливо, АТО не визнають війною для збереження більшого миру, адже тоді США та НАТО, як гаранти безпеки в усьому світі, повинні втрутитися у це протистояння та напряму виступити проти Росії з застосуванням збройних сил.

Гадати можна багато, проте це не нівелює той факт, що в Україні повним ходом йде війна. Називайте це АТО, Антитерористичною операцією, українсько-російським протистоянням, проте війна залишається війною. Війна, на якій щодня гинуть десятки, а то й сотні наших братів, синів, батьків. Війна, метою якої є посягання на нашу свободу, на нашу землю та право вільно жити на цій землі.

Україна не в змозі самостійно побороти ворога. Україна просить допомоги. Допомоги просять тисячі матерів, які втратили своїх синів, допомоги просять тисячі жінок, які втратили своїх чоловіків, допомоги просять тисячі дівчат, які втратили своїх братів.

Не будьте байдужими, адже розправившись з Україною, Росія може піти далі. І тоді могутнього агресора вже не зупинити.

Христина Слота

Источник