На Тернопільщині за подряпане авто у бабусі “віджали” корову

На Тернопільщині бабусю змусили продати її єдину годувальницю – корову. А все через те, що начебто, син, який, по правді, не дуже тямущий і з вадами розвитку, їхав возом, на якому був плуг, і ним зачепив автомобіль.
Марія Вавричук із села Колодно Збаразького району все життя працювала у колгоспі. Досягнувши пенсійного віку, разом із сином–інвалідом дитинства зайнялася домашнім господарством.

Пенсії, яку отримують, а це 2300 гривень на двох, на прожиття не вистачає. Виручають город, плата за пай та улюблена корова, яка для них була годувальницею у прямому значенні. Жінка постійно здавала молоко, за яке додатково отримувала щомісяця до двох тисяч гривень і часу до часу продавала теличку чи бичка. А ще вони тримали коня, яким син Валерій інколи допомагав односельчанам. Так би й жили обидвоє далі, якби не прикрий випадок, пов’язаний з тим самим конем і коровою.

Нещодавно Марію змусили продати її єдину годувальницю – корову. А все через те, що начебто, син, який, по правді, не дуже тямущий і з вадами розвитку, їхав возом, на якому був плуг, і ним зачепив автомобіль. Подряпаними залишилися двері машини й дзеркало. Односельчани кажуть, що і Валерій, і водій автомобіля з пасажирами були під дією алкоголю, тому й не викликали на місце події поліцію. Натомість п’ятеро чоловіків завітали ввечері на обійстя Марії з вимогою віддати їм п’ять тисяч гривень за ремонт автомобіля. Таких грошей сім’я не мала, тому жінці запропонували щось продати. Нічого ціннішого за корову, теличку й коня на господарці не виявилося. Зупинилися на корові, бо коня неочікувані гості не мали куди продати, а за теличку виходило замало грошей.

Жінка розповідає, що просилася зачекати до наступного дня, бо у вечірню пору нема кому продати корову, але чоловіки вели себе нестримано, погрожували розправитися із сином. А до заготівельника худоби зателефонували самі. Він, як не дивно, був наче напоготові, приїхав на подвір’я за лічені хвилини. Так само швидко оцінив корову, яку волею-неволею Марія вивела з хліва. Заплатив за неї 7300 гривень, незважаючи на те, що корова була тільна вже майже 5 місяців. Жінка віддала 5 тисяч чоловікам і вони поїхали з подвір’я слідом за купцем.

Відразу після їх візиту Марія зателефонувала до сусідки Надії Мазур, яка є соціальним працівником і опікується цією сім’єю.
– Я не знала куди спершу дзвонити, – розповідає Надія Василівна, – чи на швидку, чи у поліцію, бо в Марії миттєво піднявся тиск.

На подвір’я збіглися сусіди, згодом приїхала поліція.
Люди були шоковані скоєним і шкодували, що Марія не покликала їх швидше. Кажуть, що неодмінно допомогли б жінці грішми, аби тільки їй залишили корову. Люди вражені жорстокістю, яку вчинили свої ж люди – жителі сусіднього села. Тим паче, що Валерій не заперечував, що пошкодив машину, а жінка не відмовлялася відшкодувати заподіяне. Хоча, насправді, ніхто не бачив, що там було і хто винен.

Діями кривдників люди незадоволені від самого початку. І мають до них запитання: чому вони не викликали працівників поліції на місце так званої ДТП і хто визначив вартість ремонту машини? Житель Колодно, який ремонтує автомобілі у Тернополі, каже, що усунення таких пошкоджень вартує 2–3 тисячі гривень, а не 5. А от вартість корови значно перевищує ту суму, яку дали жінці. Зараз добра корова коштує 15–20 тисяч гривень, кажуть односельці. А Маріїна корова важила не менше 5 центнерів і вже п’ятий місяць була тільною. Тож заготівельник навіть не мав права купувати її на м’ясо, обурюються вони.

Після всього люди просили кривдників повернути жінці корову, натомість погоджувалися звернути за худобу гроші, але вони не хочуть слухати. А заготівельника, який забирав корову, селяни не знають.

За словами начальника Збаразького відділу поліції Віталія Присяжнюка, Марія Вавричук у цій ситуації діяла неправильно. Корову вона вивела з хліва сама і сама ж отримала за неї гроші. Вона ж віддала людям, яких звинувачує у вимаганні, п’ять тисяч. Наразі триває перевірка у цій справі. Окрім того, жінка має право звернутися до суду. Іншим селянам Віталій Присяжнюк радить укладати будь–які договори документально, щоб не стати жертвами шахрайства. Зберегла б корову і Марія, якби викликала поліцію відразу.

Розуміє це тепер і сама потерпіла. Але в ту мить її опанував страх і бажання вичерпати конфлікт. Очевидно, що корови Марія уже не поверне. І купити другу не має за що. Жінка переживає цю втрату дуже сильно і не може собі пробачити, що дозволила забрати єдину годувальницю. Попри це, знесилена й стривожена, вона далі порається на полі, де ми і застали її. Марія швидше хоче забути про все, як страшний сон, і впевнена, що її кривдники на чужій біді не збагатіють.

Любов ТИМЧУК

Газета “Сільський господар плюс”

Источник