Тернопільська журналістка реставрує меблі (ФОТО)

Відома тернопільська журналістка не лише пише влучні тексти, але й непогано реставрує меблі. Про це сама Зоряна Биндас написала на своїй сторінці у Фейсбук.

Як я робила декупаж старих радянських меблів. Оця тумба, на якій сидять котики, була коричневою та страшною, а стала ось така — біленька з трояндами.

Минулого року я просила у Фейсбуці порад, та кожен говорив щось інше, коменти суперечили один одному, тому робила все так, як мені вважалось правильним.

На квартирі були тумбочки та шафа, такі, знаєте, гімнячково-коричневі, радянські. Як на фото, воно, до речі, з нету. Свої тумбочки і шафу забула сфоткати. Думала: викинути їх і купити кльові? Можна було б, але ж, розумієте, квартира не наша, меблі теж. Вирішила я просто відреставрувати.

Дехто запевняв, що фарба та ґрунтовка до лакованої поверхні не вчепляться, навіть якщо відшліфувати. Я позичила в тата шліфувальну машинку. Минулого року мені тут виписували, що не жіноча це справа, що я ту машинку навіть не втримаю… Ті, хто таке писав, мабуть, щось вживають. Це дуже просто і зовсім не складно. Але, як виявилось, шліфувала даремно. Одну стінку тумби проґавила. Тому я ґрунтувала її по лаку, без шліфування, бо машинку вже віддала. Як виявилось, і ґрунтовка, і потім фарба чіпляється так само добре і до шліфованої поверхні, і до лаку. Дурно ми модохались зі шліфуванням. Якщо надумаєте колись переробляти свої меблі, то не витрачайте часу, не шліфуйте.

Маскування тріщин. Якщо поверхня на ваших меблях пошкоджена, потріскана, то можна просто купити звичайну шпаклівку для дерева. Ямки та тріщини можна залатати навіть за допомогою звичайного ножа, якщо нема шпателя.

Далі наносимо ґрунтовку. Звичайним пензликом. Перед тим, звісно, варто витерти з меблів пилюку. Одного шару ґрунтовки має вистачити, можна пройтись двічі для певності.

Коли ґрунтовка висихає, а це відбувається за лічені хвилини, можна наносити фарбу. Для цього найкраще підійде валик, тоді фарба лягає рівномірно та гарно. Мені радили брати звичайну акрилову фарбу, яку використовують художники. Добре, що я не послухала тих нісенітниць, бо тоді б меблі вийшли золотими. Взяла фарбу для дахів та інших дерев’яних поверхонь. Покривала фарбою разів 5, або й більше, до повного насиченого кольору. Кажуть, що то від фарби залежить. Тому, можливо, знайдете іншу, яка покриває ліпше і з першого разу. А мені підійшла оця, яка на фото. Наступний шар фарби слід наносити, коли попередній висох. Думала робити ефект старовини, тому взяла коричневу фарбу, щоб колорувати. Передумала, просто зробила потертості на місці згину.

Окей, закінчили фарбувати. Робимо декупаж. Я, чесно кажучи, ніколи подібним не займалась, тому поняття не мала, де брати ці всі штуки. Серветки можна купувати в спеціалізованих магазинах для декупажу, але проблема в тому, що всі вони призначені для оздоблення дрібних елементів, але не меблів. Тож я добре находилась, поки знайшла великий малюнок. До речі, є в Епіцентрі просто звичайні серветки, як на стіл, якщо вам подобається малюнок, то беріть і не думайте: підійдуть і вийде дешевше.

Ліпила на звичайний ПВА. Зверху додавала кілька мазків фарби для кращого ефекту.
О, звісно, і поміняли фурнітуру.

Висновок: нічого тим меблям не бракує. Лише зверху можна було полакувати чи щось таке, бо поставила горнятко якось, лишилась пляма, не відмивається. Дороблю це якось.

Точно не пригадаю, в яку суму обійшлось те все, але небагато, десь до півтисячі гривень. Йдеться про реставрацію шафи та двох тумбочок.
Використовуйте, хай щастить.

Источник