Археологи встановили межі давнього Тернополя

Під шаром ґрунту археологи шукали нові місцезнаходження археологічних пам’яток, які сполучали між собою оборонні споруди містa.

Нові археологічні дослідження у Тернополі перевернули історію міста з ніг на голову. Спеціалісти ставлять під сумнів більшість попередніх тверджень, зокрема дату заснування міста, визначення його меж та призначення частини споруд. Нові відкриття вдалося зробити під час чергової георозвідки, яку проводили в місті минулого тижня. Спеціалісти застосовували пристрій, який «сканує» шари грунту на глибині до 5 метрів.

– Геодослідження у Тернополі проводяться вдруге, – розповідає заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра. – Цього разу місто замовило дослідження на 10 погонних кілометрах. Під такий огляд потрапила призамкова територія. Георадар дозволяє дослідити навіть ті ділянки, які вкриті асфальтом. Місце майбутньої розкопки можна визначити з точністю до міліметра.

Георадар підтвердив фактично всі здогадки археологів. Винятком стала лише одна ділянка. Однак фахівці переконані, що під нею все ж порожнина. Можливо, вона знаходиться глибше, ніж може побачити радар. Якщо припущення підтвердиться, то доведеться застосовувати для розкопок спеціальну техніку, здатну дослідити ділянку на глибині до 7 метрів. У цілому пристроєм опрацьовано район середньої церкви (церква Різдва Христового), магазину «Неотек», майдану Волі, Старого ринку, катедри, Надставної церкви. Вважають, що остання має найбільшу історико-археологічну цінність.

– Це дуже цікава локація, тому що Тернопіль починався саме з цього місця, – каже Леонід Бицюра. – Також радар працюватиме у районі катедри, де знаходиться підземна камера. Найбільш цікава ділянка – майдан Волі. Там відбувається пересікання більшості ходів. Більше того, там ніколи не здійснювалось будівництво, тож могло зберегтися чимало цікавого. Під Надставною церквою знайдено підземну камеру. Впевнений, що це частина ходу. А перед входом, на газоні, під шаром ґрунту знайдено обриси масивної споруди.

Завдяки новим дослідженням, у фахівців з’явилося бачення того, звідки починався і як розвивався Тернопіль. Припускають, що у первісному вигляді місто мало форму трикутника, який розвивався в сторону церкви Різдва Христового та вул. Шашкевича.

– В історії Тернополя допущено чимало помилок, які переписували з однієї книжки в іншу. Нові дослідження допоможуть спростувати деякі факти і з’ясувати нові. Для цього проектанти спершу визначили, як позначався Тернопіль на картах різних періодів. Маємо чимало варіантів карт і в кожному випадку Тернопіль позначався як укріплене місто – фортифікаційний об’єкт. На зображеннях можна чітко побачити кількість веж. Кожна позначка відтворювала, який об’єкт укріплений, а який – ні. Якщо в поселенні була церква, то позначали лише саму будівлю, без мурів. Якщо фортеця – то з укріпленням. Тобто було чітко показано, яким чином організована фортифікація. Відповідно до позначок, в’їзна брама (припускається, що вона була розташована поблизу пішохідного переходу до Тернопільського замку, – авт.) була величезних розмірів. Це було укріплення у вигляді прямокутника. Класична схема ведення оборони полягала в тому, щоб запускати ворога, який прорвався у місто, у замкнутий простір і вдарити по ньому вогнем. Згодом браму перемурували і в ній з’явилися єгипетські мотиви, – розповідає Леонід Бицюра.

За цією ж логікою, схожі мури були біля Надставної церкви, церкви Різдва Христового. І зараз в останній чітко проглядається прямокутна форма центрального елементу будівлі. Помітний залишок основи муру, закладеного у бік валу. Такий же мур є по другу сторону церкви. Два вікна цього елементу знаходяться не на одній осі. Тобто це були два виходи на мури різних рівнів. Аналогічна ситуація з будівлею Надставної церкви. Оборонне значення мури втратили після того, як місто розкинулось далі за їхні межі. Тоді основним фортифікаційним об’єктом став замок, який спорудили вже після того, як у 1540 році Яну Тарнавському дали право на заснування міста.

За версією Леоніда Бицюри, реально укріплене поселення до цього часу вже було.

– Мене завжди цікавило, чому мури замку обернені на захід, чому клиноподібний вигляд фортифікаційного поселення орієнтований від небезпеки на заході. Але поки це питання залишається відкритим, – каже посадовець.

Варто додати, що в результаті розкопок знайдено досить багато експонатів, які заслуговують на особливу увагу. Їх зберуть у новому музеї, створення якого планують уже найближчим часом.

Тижневик “Номер один”

Источник