Василь Шкляр у Тернополі: про новий роман «Троща», війну, УПА та незалежність

Цими днями у Тернополі перебуває відомий український письменник Василь Шкляр. Сьогодні в обласній бібліотеці для молоді він презентував свій новий роман про УПА на Тернопільщині «Троща», а завтра, 24 серпня, презентація книжки відбудеться о 14.00 у Збаразькому замку. Журналісти «Галасу» поспілкувалися з ним з нагоди Дня Державного Прапора України. Під час розмови йшлося про новий роман «Троща», про війну, УПА та незалежність.

– Український прапор, – каже Василь Шкляр, – це найбільший символ держави. Під цим прапором боролися цілі покоління за волю України і, звісно, що для нас це велике свято. І добре, що воно збігається з Днем Незалежності – це невипадково. Прапор він і зараз є об’єктом нападів наших ворогів. Ми знаємо, що гинули люди вже на наших очах, на східних теренах і московський окупант і його прибічники, вся ця п’ята колона, вони люто ненавидять саме наш прапор. Ми бачили, як вони знущалися над нашими патріотами там на Сході, котрі цей прапор берегли і мали за святиню.

– А я приїхав, – продовжує пан Василь, – так збіглося, що саме напередодні цих двох великих свят – Дня Прапора і Дня Незалежності. Мій новий повстанський роман, який я називаю: не мій, а ваш, тернополяни, люди Тернопілля, читачі, бо цей роман якраз про бандерівське підпілля, про тернопільських оунівців. Це тяжкі часи 1947 року минулого сторіччя, коли наші хлопці йшли до кінця, боролися за нашу Незалежність уже без надії на визволення. На той час вони не знали, що на їхніх могилах, на їхній крові зросте наша ідея, яку підхоплять наступні покоління.

– І коли сьогодні твердолобі політики досі сперечаються, яка наша національна ідея, – розповідає Василь Шкляр, – то я кажу, що всі покоління борців за волю України її висловили дуже просто, стисло, чотирма словами – Українська соборна самостійна держава, і ця ідея окреслює нашу мету: побудувати успішну, модерну, заможну Україну з національним обличчям, з нашою символікою, нашою мовою. Побудувати на стільки успішну державу, щоб в ХХІ сторіччі, в час великих геополітичних розламів, які ще нас чекають до цієї успішної України приєдналися всі питамі українські землі з великою радістю, а не з якогось примусу, не через кров, а через наше привабливе європейське обличчя.

Источник