Тернопільські «профі»-клуби: під знаком запитання «навіщо?»

У першості України серед команд другої ліги зіграно 4 тури, а отже настав час підбити попередніх підсумків стартового відрізку чемпіонату для тернопільських професійних клубів.

Коротке міжсезоння в українському футболі було настільки гарячим, що встигнути за подіями не було жодної змоги. Навіть після стартових турів неможливо було точно вказати кількість учасників нашого чемпіонату, не те що робити якийсь аналіз і висновки.

На щастя, туман уже поступово розвіюється і більш-менш реальну картину вже годен розгледіти. Отож, у групі А другої ліги, яка нас цікавить найбільше, адже саме тут грають «Нива» та ФК «Тернопіль», гратимуть 11 команд.

Остаточно «сконав» дубль «Черкаського Дніпра» і уже тягне за собою й першу команду. Є застереження й щодо майбутнього «Арсенала-Київщина», але наразі команда грає.

За календарем команди мають відіграти цього року два повноцінних кола – 22 тури. Перше коло завершиться 9 вересня, друге – 18 листопада.

«Нива»

Цю команду намагаються нині представити як нащадка знаменитої «Ниви» 1978 року заснування. Мовляв, клуб відродився і зараз засяє новими фарбами. Насправді той клуб помер у часи Хоптяна і Мдінарадзе, з усіма своїми боргами і штрафами.

Нинішня «Нива» до колишньої немає жодного стосунку. Просто в Україні стали модними не зовсім чисті оборудки з банкрутством і переназвою. Ось і з’явилися «Дніпро-1», «Металіст-1925», «Нива-В». Для аристократичної Європи, де поважають традиції, такі кроки дещо дикі, але, як кажуть, маємо те, що маємо…

Та ми будемо вважати «Ниву» таки, як і належить, молодим клубом. Історія його поки небагата – місця в середині таблиці у чемпіонаті області та аматорській першості. Претензії на ідентичні показники тепер уже в другій лізі команда продемонструвала і на старті нинішнього чемпіонату.

Очевидно, господар нинішньої «Ниви» Степан Рубай все ще мріє об’єднати навколо бренда бізнес-актив області, але репутація професійного футболу в нас настільки підмочена, що вкладати кошти в «чорну дірку», з якою у нас асоціюється «гра мільйонів», ніхто не збирається. Отож, «Нива» у фінансовому плані перебуває нині на досить низькому (хоч і стабільному) щаблі, і навряд чи зробить з нього крок вгору.

ФК «Тернопіль»

Схожі завдання з пошуку партнерів виконували у міжсезоння і в ФК «Тернопіль». Та усі потуги менеджменту, на чолі з почесним президентом футбольного клубу мером Тернополя Сергієм Надалом, не дали жодних результатів. Та й сам менеджмент у футбольному клубі на дуже низькому рівні. Можна сказати, що реально клубом керують випадкові у футболі люди і результат від цього відповідний.

Старт чемпіонату ФК «Тернопіль» відверто провалив, зазнавши трьох поразок у трьох матчах. Для команди, яка ще менше двох місяців тому грала у першій лізі такий виступ – просто ганьба.

Нинішній варіант муніципального клубу – якесь поєднання непоєднуваного. З одного боку, втрачені традиції часів Івегеша і Назаренка. Та команда, звісно, зірок з неба не хапала і скоріше грала в антифутбол, ніж приваблювала глядачів видовищною грою, але була зіграною і міцно стояла на ногах у плані кадрового резерву.

Нинішнє керівництво не поспішає повертатися до колишнього варіанту і не пропонує чогось нового. Тому і стають реальністю випадки, на кшталт матчу минулої суботи, коли у Волочиську проти ФК «Тернопіль» вийшов варіант місцевого «Агробізнесу», який більше нагадував… саме колишніх тернополян, з їх зірками Семенцем, Атласюком, Дубчаком, Чернобаєм, Скакуном у складі.

Поки ФК «Тернопіль» міцно в’язне у болоті і соломинки, за яку можна вчепитися не видно.

Запитання: навіщо?

І ось тепер ключове запитання, яке напрошується з усього побаченого на старті чемпіонату. Навіщо тернопільські клуби грають у ньому? Для кого?

Їх домашні матчі збирають тисячі глядачів? Хіба на перший матч «Ниви» у Вишнівці справді прийшли люди, які раніше не бачили такого видовища. Та вони швидко переконалися, що мають чим зайняти дві години, замість того, щоб переглядати «тягомотину», яку пропонують нам сьогоднішні місцеві футболісти.

Між цим, ці «профі» за свою «гру» ще й отримують непогані, як для пересічних тернополян, зарплати – у районі 10 тис. грн. Вже не кажучи про харчування і т.д.

Яке ж завдання вони вирішують? Підвищитися в класі? Та куди там, про це не варто і мріяти. Очевидно, таке завдання поставив перед своїми підопічними президент «Агробізнеса», який буквально живе футболом і вкладає у нього власні капітали.

А що ж роблять наші? Наступного року перша, друга та аматорська ліга будуть реорганізовані. Отож, навіть боротьба за збереження місця в другій лізі нині не має жодного значення. Футболісти не мають ані спортивної, ані турнірної мотивації.

Тоді – навіщо? Запитання, на жаль, без відповіді…

Олекса СОНЯХ

Источник